Атаманчук Тетяна \ atamanka)

Дополнительные материалы:
https://vk.com/id44412548
https://vk.com/by.atamanka

  • Стих №1

Збреши, що життя прекрасне,
Що ми жити будемо вічно,
Що блиск у очах не згасне
І що завжди усе логічно.
Збреши, що світ – клоунада,
Що герої зовсім не вмирають…
І плювати, що це не правда
І що першими їх убивають!
Збреши, що існує щастя,
Що люди живуть не сміттям,
І що ті, хто ховає зап’ястя
Не прощались уже із життям.
Збреши, що є справедливість
І що гроші – це тільки папір,
Що ще буде інша можливість…
Збреши. І сам хоч повір.

  • Стих №2

В твоїх очах усі відтінки літа,
У голосі – всі ноти мого щастя,
І я тобою без тепла зігріта –
Сильніш когось любити вже не вдасться.
В твоїх словах усіх поетів правда,
Ти пекло топиш у мрійливій річці.
А вади? Та які ж у тебе вади?
Хіба що сонце у твоїй усмішці.
Ти, падаючи, вчиш мене літати,
Знаходжу небо у твоїм привіті
І не посмію більшого бажати,
Ніж просто жити у одному світі.

  • Стих №3

Сховатись від реальності
Поглибше в інтернет,
Подалі від моральності
І людяних планет,
Подалі від самотності
У гаджети заритись
І жити без духовності,
Нікнеймами прикритись.
А лайками і смайлами
Кохання замінити,
Життя черпавши файлами
Забути як це — «жити»..